Рівень заробітної плати в країні безпосередньо впливає на її економіку. Він визначає якість життя співробітників і членів їхніх сімей, впливає на рівень задоволеності роботою і життям загалом.
Дізнайтеся, в якій країні найвищі зарплати в Європі, і прийміть обґрунтоване рішення про пошук роботи в певній країні ЄС.
Європа – це континент з великою економічною різноманітністю, що безпосередньо відбивається на відмінностях у доходах між окремими регіонами.
Заробітна плата в Європі представлена як місячна заробітна плата для валового заробітку, тобто до вирахування прибуткового податку та внесків на соціальне страхування, що сплачуються працівником. Ці відрахування відрізняються в різних країнах.
Базова мінімальна заробітна плата в Європі фіксується на погодинній, тижневій або місячній ставці. Вона встановлюється законом (урядом), часто після консультацій із соціальними партнерами.
Євростат публікує дані про мінімальні заробітні плати кожні два роки. Вони відображають ситуацію на 1 січня і 1 липня щорічно. Зміни мінімальної заробітної плати, запроваджені між цими двома датами, відображаються тільки для наступного випуску даних, що виходить раз на два роки.
Для тих країн, де національна мінімальна заробітна плата не встановлена у валовому вираженні, чиста вартість доводиться до валової суми для покриття відповідних податків. Це стосується Чорногорії та Сербії. У цих країнах мінімальна заробітна плата визначається чистими погодинними виразами. Застосовується такий перерахунок: годинна чиста ставка x 40 годин x 52,2 тижні) / 12 місяців.
Для тих країн, де національна мінімальна заробітна плата не встановлена на рівні місячної ставки (розраховується на погодинній або тижневій основі), рівень мінімальної заробітної плати перетворюється на місячну ставку відповідно до коефіцієнтів перерахунку, наданих зацікавленими країнами:
До найважливіших факторів, що впливають на рівень зарплат у Європі належать:
Розрив між середньою заробітною платою в окремих країнах зумовлений також різницею у ВВП. Вищий ВВП на душу населення відображає високий економічний потенціал країни, сприяє створенню нових робочих місць і, в кінцевому підсумку, веде до поліпшення добробуту суспільства.
Середньомісячна чиста зарплата в євро в окремих європейських країнах у 2024 році виглядає наступним чином:
За даними Євростату, Європейська країна з найнижчим середнім чистим заробітком на місяць на даний момент – Болгарія, де середня зарплата становить 850 євро. Країна з найвищим середнім заробітком – Люксембург, де щомісячна чиста зарплата становить 4300 євро. Середній заробіток по всьому Євросоюзу становить 2006 євро на місяць.
Польща знаходиться в самому низу рейтингу середніх заробітків у Європі. Там заробляють більше, ніж середній працівник у Болгарії, Естонії чи Румунії, але менше, ніж у Франції, Бельгії та Голландії. У 2024 році заплановане зростання бюджету заробітної плати в європейських країнах очікується в середньому на 5,9%. Найвище зростання (6,1%) зафіксовано в Польщі.
Середня зарплата в Європі – статистичний показник, що відображає, скільки в середньому заробляють співробітники в окремих країнах. Середній показник визначається за двома параметрами: середньою заробітною платою в підприємницькому секторі та середньомісячною заробітною платою в національній економіці. Найбільші сумніви викликає спосіб розрахунку середньої заробітної плати в першому варіанті. Державні статистики враховують заробітну плату осіб, які працюють за трудовим договором, тільки в секторі підприємств, на яких працює щонайменше 10 осіб, включно з виплатами за частку в прибутку або профіцит балансу в кооперативах. Тому з розрахунків виключаються 100% мікропідприємств, частка яких перевищує 30%.
Це не такий точний термін, як мінімальна заробітна плата. Адже в умовах глобальних економічних змін середня зарплата в Європі постійно коливається.
Хоча для економістів визначення середньої заробітної плати в Європі вважається достатнім показником, на основі якого можна спостерігати зміни, що відбуваються на ринку праці, статистики найчастіше схильні стверджувати, що медіана надійніша. Вона краще ілюструє центральну тенденцію зростання заробітної плати.
Це пов’язано з тим, що середнє значення може бути спотворено дуже крайніми мінімальними та максимальними значеннями (наприклад, еквівалент мінімальної зарплати порівняно із сотнями або навіть мільйонами місячного доходу), що у випадку розрахунку медіанних зарплат не так важливо.
Мінімальна зарплата в країнах ЄС коливається від 477 євро на місяць у Болгарії до 2571 євро на місяць у Люксембурзі.
1 липня 2024 р. 22 з 27 країн ЄС мали національну мінімальну заробітну плату (включно з Кіпром з 1 січня 2023 року).
Країнами ЄС без національної мінімальної зарплати були Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція.
Серед 10 країн-кандидатів і потенційних кандидатів 7 мали національну мінімальну заробітну плату (Чорногорія, Молдова, Північна Македонія, Албанія, Сербія, Туреччина та Україна), в той час як Боснія і Герцеговина, Грузія і Косово взагалі не мали загальнонаціональної мінімальної заробітної плати.
Виходячи з рівня мінімальної місячної заробітної плати, що діє на 1 липня 2024 року, вираженої в євро (€), відповідні країни ЄС можна класифікувати на 3 різні групи:
Усі інші країни з мінімальною заробітною платою належать до групи 3 з мінімальними рівнями заробітної плати від 185 євро в Україні до 568 євро в Туреччині.
Середній заробіток у Західній Європі, в таких країнах, як Німеччина, Франція та Нідерланди, значно вищий, ніж у країнах Східної Європи – в Румунії, Болгарії чи Угорщині.
Центральна Європа, включно з Польщею, Чехією та Словаччиною, знаходиться посередині. Хоча люди тут заробляють більше, ніж у Східній Європі, їхній дохід все одно менший, ніж на Заході. Країни Північної Європи – Фінляндія, Швеція, Норвегія і Данія – характеризуються високими зарплатами, але однаково високою вартістю життя.
